...
18. А iстоти на днi, що мали її за чужу, заволали:
"Погляньте на чудо! Iстота, така ж, як i ми, а лiтає!
Ось Месiя, що прийшов нас усiх врятувати!"
19. I мовила пiдхоплена течiєю iстота:
"Не бiльший за вас я месiя. Рiка залюбки
зробить вас вiльними, тiльки насмiльтеся вiдчепитись,
тiльки насмiльтеся рушити з нею.
Наше справжнє покликання - вирушати в цю подорож,
зважитись на цю пригоду!"
20. Та ще гучнiше волали вони: "Спаситель!" --
i водночас ще мiцнiше чiплялися за камiння,
а коли поглянули вгору, то за тiєю iстотою i слiд пропав,
i, лишившись на днi самi, складали вони легенди про Спасителя".
21. I сталося так: коли Вчитель побачив,
що гурти людей навколо нього день у день
стають дедалi бiльшi числом i несамовитiшi,
вимагаючи, щоб вiн безперервно зцiляв їх,
повсякчас частував чудесами
i навiть пiзнавав їх та жив їхнiм життям,
вiн того ж таки дня подавсь на вершину гори
i там заходився молитись.
22. I мовив вiн у серцi своєму: "Боже осяйний,
коли воля твоя, хай ця чаша обминає мене,
звiльни мене вiд цього нездiйсненного завдання.
Не в змозi я жити життям бодай однiєї душi,
а їх десять тисяч волає, щоб чинив я так.
Я винен, що сам допустив таке.
Коли воля твоя, дозволь повернутися до моїх двигунiв
та моїх iнструментiв i дай менi змогу
жити так, як живуть iншi люди".
23. I прорiк йому голос на вершинi гори,
голос не чоловiчий i не жiночий,
не гучний i не тихий, але безмежно лагiдний:
"Не моя воля, а твоя хай здiйсниться.
Яка твоя воля, така й моя для тебе буде.
Iди своєю дорогою, як iншi люди,
i хай щастить тобi на землi".
24. Почувши це, зрадiв Учитель i красно подякував.
Спустився вiн з гори, мугикаючи собi пiд нiс
веселу пiсеньку механiкiв. А коли натовп
накинувся на нього iз своїм лихом i нещастям,
благаючи зцiлення, розради й чудес,
вiн тiльки всмiхнувся i лагiдно мовив: "Я йду од вас".
25. На мить занiмiв увесь той натовп з подиву.
26. I провадив Учитель: "Якщо людина повiдала Богу,
як хоче вона над усе помагати стражденному свiту,
хоч би чого їй це коштувало, i коли Бог прорiк їй
у вiдповiдь, що вона має робити, то чи повинна
людина чинити так, як їй було сказано?"
27...
|
